07 березня 2025, 14:47
Член Національної спілки письменників України (1996). Лауреат Полтавської обласної премії імені І. П. Котляревського (2009), премій імені К. Гордієнка, імені Г. Квітки-Основ’яненка (2002), імені П. Василенка (2002), імені О. Масельського, журналу «Березіль» за кращу публікацію року (2008).
Перші вірші та нариси з’явилися у 1956 році у районній газеті «Ленінський шлях». Згодом твори письменника виходили друком у літературно-художніх і громадсько-політичних журналах «Березіль», «Київ», українському часописі «Слобожанщина».
До творчого доробку майстра слова належать романи: «Пора цвітіння терну», «Стожари», «Чорторий», «Сатанинська круговерть», «Мертві не зраджують», «Жорна», «Відлига», «Хуторяни», «Місяць вітрів», «І аз воздам», «Криниця»; повісті: «Закрут», «Райчо», «Маестро», «Лівша»; короткі оповідання – «Бувальщини і небилиці».
Літературознавці та сучасні письменники високо оцінюють твори Михайла Олефіренка. За 11 років плідної праці Михайло Миколайович видав сім романів задуманої хроніки селянського життя, у яких чотири покоління його героїв проходять усі кола уготованого для них царським і радянським режимами пекла – розкуркулення, колективізацію, голодомор, репресії, війну. Книгу «Мертві не зраджують» письменник присвятив важким для українського села періодам: розкуркулення, Голодомор 1932–1933 років, Друга світова війна. У романі автор описує життя краян. Головні події зосереджені в просторі хуторів Коломійцевого й Даценкового, що розташовані на теренах Полтавщини між Миргородом і Великою Багачкою.
Михайла Олефіренка
Підпишіться, щоб отримувати листи.