Дайджест наукових подій та заходів Полтавщини

ПДАУ

У ПДАУ відбулася 57-ма науково-методична конференція викладачів і аспірантів

25–26 лютого 2026 року в Полтавському державному аграрному університеті відбулася 57-ма науково-методична конференція викладачів і аспірантів «Інноваційні підходи в освіті: інтеграція технологій, науки та практики у підготовці фахівців».

Робота конференції розпочалася з пленарного засідання, яке відкрила голова вченої ради ПДАУ професорка Валентина Аранчій. У своєму вступному слові вона наголосила на пріоритетності синергії академічних знань, цифрових інструментів і практичного досвіду як фундаменту підготовки конкурентоспроможних фахівців.

Особливо знаковою подією стало вручення Валентиною Аранчій Почесної грамоти Полтавської обласної військової адміністрації професору кафедри менеджменту ім. І. А. Маркіної Миколі Зось-Кіору. Нагородою відзначено його активну волонтерську діяльність, вагомий внесок у підтримку Збройних сил України та розвиток волонтерського руху в регіоні.

Наукова програма пленарного засідання охопила ключові напрями розвитку сучасного університету. Проректор з науково-педагогічної роботи Андрій Дорошенко представив доповідь про якість освіти як стратегічну домінанту розвитку ПДАУ. Професор Володимир Писаренко поділився міжнародним досвідом, висвітливши практико-орієнтований підхід до викладання економічних дисциплін в університетах Польщі та Німеччини. Питання співпраці університету з бізнесом і впровадження дуальної форми навчання розкрила керівниця відділу практики та сприяння працевлаштуванню Тетяна Браславець.

Декан факультету ветеринарної медицини Сергій Кулинич представив досвід взаємодії зі стейкхолдерами, а завідувачка циклової комісії, викладачка ВСП "Аграрно-економічний фаховий коледж ПДАУ" Валентина Соколова продемонструвала роль візуальних інструментів у формуванні професійної компетентності в умовах сучасного інформаційного простору.

26 лютого продовжилася робота конференції у форматі шести профільних секцій, де учасники презентували результати досліджень і методичні напрацювання.

Навчально-науковий інститут агротехнологій, селекції та екології зосередив увагу учасників конференції на цифровізації агрономії, використанні агродронів і впровадженні штучного інтелекту в підготовку фахівців енергетичного напряму.

Навчально-науковий інститут економіки, управління, права та інформаційних технологій присвятив засідання трансформації професійних компетентностей в умовах диджиталізації та використанню генеративного штучного інтелекту для оптимізації освітнього процесу.

Факультет ветеринарної медицини обговорив питання симуляційного навчання у хірургії та підготовку лікарів у контексті концепції «Єдине здоров’я».

Інженерно-технологічний факультет представив доповіді про застосування технологій доповненої реальності, розвитку індустріального партнерства та формування інженерного мислення здобувачів освіти.

Факультет обліку та фінансів розглянув EdTech-рішення, цифрову трансформацію практичної підготовки та питання психологічної стійкості студентів в умовах воєнного стану.

Факультет технологій тваринництва та продовольства висвітлив методи проблемного навчання та розвиток інноваційних лабораторій як складових сучасного освітнього середовища.

Конференція стала важливою платформою для професійного діалогу, обміну досвідом і формування нових ідей у сфері вищої освіти. Захід сприяв пошуку ефективних шляхів підвищення якості підготовки фахівців для аграрного сектору економіки України.

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

У Полтавській політехніці до міжнародного дня рідної мови відбувся студентський науковий круглий стіл «Людина в мові та мова в людині»

23 лютого у стінах Полтавської політехніки панувала атмосфера національного єднання – тут відбувся студентський науковий круглий стіл «Людина в мові та мова в людині», присвячений Міжнародному дню рідної мови. На деякий час аудиторія перетворилась на майданчик для глибоких дискусій про роль рідної мови в житті сучасного українця. Урочисту частину з вітального слова розпочала завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства, доктор історичних наук, професор Передерій Ірина Григорівна. Вона наголосила на тому, що традиційно щороку 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови, який було започатковано ЮНЕСКО у 1999 році, щоб підтримати мовне та культурне різноманіття світу. Цей день нагадує про важливість збереження та розвитку рідних мов, адже кожна мова є носієм унікальної історії, традицій та світогляду. Рідна мова формує культуру та національну самосвідомість, є способом збереження ідентичності, мова – це спосіб сказати: "Я".

Сьогодні питання не в заборонах, а в тому, чи хочемо ми, щоб мова, за яку сьогодні проливається кров, була мовою науки, освіти та нашого майбутнього. Зі вступним словом до учасників звернулася декан факультету філології, психології та педагогіки, кандидат педагогічних наук, доцент Агейчева Анна Олександрівна, вона відзначила, що: «В умовах війни українська мова – це наша зброя. Бути українцем сьогодні – це велика відповідальність, адже ми стали для всього світу символом свободи та боротьби». Модерувала засідання наукового круглого столу кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Ольга Мізіна. Програма заходу розкрила цілий калейдоскоп наукових думок молодих дослідників.

ПНПУ імені В.Г. Короленка

Викладачі університету – учасники навчального візиту до Естонії у межах міжнародного проєкту BEACOUP

Навчальний візит у межах проєкту Erasmus+ KA2 «Розвиток цифрової досконалості та потенціалу університетів у країнах Східного партнерства» / Boosting Digital Excellence and Aptitude of Universities in the Countries of East Partnership (BEAUCOUP, 101129280) до Естонії, що відбувся 16–20 лютого 2026 р., став для викладачів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка по-справжньому надихаючим професійним досвідом і вагомим поштовхом до переосмислення сучасних освітніх трендів. Професор Володимир Мокляк, професорка Олена Гнізділова та доцент Олександр Мамон долучилися до живого діалогу з однією з найуспішніших освітніх систем Європи, у якій цифровізація є не гаслом, а щоденною практикою.

16 лютого партнери проєкту Erasmus+ BEAUCOUP зібралися в Тартуському університеті на Hybrid Format Management and Partnership Addression Day, де робота відбувалася у змішаному форматі офлайн та через Zoom. Захід розпочався вітальними словами представників Тартуського університету та презентацією можливостей Міжнародного офісу. Упродовж воркшопу EdTech Solutions in Estonia: Practical for Teaching Natural Sciences учасники ознайомилися з інноваційними EdTech-рішеннями, що застосовуються в Естонії для викладання та опанування природничих наук, і обговорили підходи, які можуть бути корисними для модернізації освітнього процесу в університетах-партнерах.

Змістовна частина першого дня була присвячена узгодженню подальших кроків реалізації проєкту та оновленню планів роботи за ключовими напрямами: розвитку цифрових компетентностей освітян, підвищенню професійної спроможності викладачів у технологічно насиченому освітньому середовищі, створенню центрів цифрового навчання та освітніх технологій, розбудові системи внутрішнього забезпечення якості, а також посиленню інформаційної підтримки й поширення результатів проєкту.

Під час адміністративних обговорень увагу зосередили на практичних питаннях упровадження проєкту, зокрема на закупівлі обладнання, організації комунікації та управлінні після внесених змін, плануванні й оформленні документації за перший рік роботи та доопрацюванні оновленого плану реалізації.

Другий день – 17 лютого – присвячений реальній практиці та справжнім шкільним класам. У гімназії м. Тарту Джоко учасники відвідали уроки математики, естонської та англійської мови, музики. Цифрові інструменти в дії, мотивовані учні, сучасна інфраструктура, відкриті бесіди з учителями, серед яких є і українські освітяни. Друга половина дня – перехід на режим професійного навчання. Анна Бейтане вела цікаве заняття з розробки онлайн-курсів та забезпечення їхньої якості.

Третій день – 18 лютого – поєднання академічної майстерності, цифрових інновацій та практичної науки. Ранок розпочався у бібліотеці Тартуського університету – найбільшій академічній бібліотеці Естонії: 4 мільйони книг, розширення цифрових баз даних, архів DSpace зі збереженням досліджень та тез, справжній центр навчання та досліджень у цифрову епоху.

Потім фокус змістився на майбутнє освіти. Куллі Каллас очолила динамічну сесію з цифрової компетентності та штучного інтелекту у викладанні. Завершився день у Науковому центрі AHHAA, який по праву називають STEM-центром: практичні експонати, науковий театр, планетарні пригоди.

Четвертий день – 19 лютого – був сповнений новими враженнями та змістовними дискусіями. Учасники відвідали школу Святого Івана (Püha Johannese Kool), де сильні академічні стандарти відповідають дбайливому підходу до особистого розвитку, та провели відкриті бесіди з засновником, учителями та учнями. Також дослідили, як в Естонії пов’язують освіту та технології – від EdTech рішень до реальних прикладів державно-приватної співпраці. День завершився прогулянкою Старим містом Таллінна – чудовий момент для роздумів над ідеями та натхненням, отриманими протягом дня.

Останній день навчального візиту BEAUCOUP до Естонії був насиченим та добре збалансованим – поєднав політику, інновації, діалог та культуру. Розпочався в Центрі брифінгу електронної Естонії, відкрито говорили про цифрове управління, прозорість та про те, як технології можуть сформувати довіру до суспільства. Потім у Талліннському університеті досліджували лабораторію EDUSPACE, побачили EdTech інновації в дії та навіть самі випробували робототехніку. Одним із найцінніших моментів стала щира розмова зі студентами про цифрові компетентності – чесна, вдумлива та без формальностей. Завершили візит роздумами, врученням сертифікатів та словами вдячності перед завершенням дня в Естонській національній опері балетом «Ящірка».

Цей навчальний візит став не лише обміном досвідом, а й джерелом натхнення, віри в силу партнерства та переконання, що цифрова досконалість починається з відкритості до змін, співпраці й сміливих педагогічних рішень.

Funded by the European Union. Neither the European Union nor the European Education and Culture Executive Agency (EACEA) can be held responsible for the content on this publication.