13 серпня 2026 року минає 180 років від дня народження Григорія Михайловича Радкевича-Бурого

Григорій Михайлович народився 13 серпня 1846 року у селі Власівці Зіньківського повіту Полтавської губернії. У 1864–1868 роках Радкевич-Бурий навчався в Харківському університеті. Після завершення навчання він залишився при університеті як стипендіат для підготовки до професорського звання. Від 1873 року працював помічником бібліотекаря Харківського університету. Таким чином, його професійна біографія поєднала дві сфери — академічну науку і науково-бібліотечну працю. Це було характерно для університетського середовища ХІХ століття: бібліотека була не лише місцем зберігання книжок, а й одним із ключових інструментів наукової роботи, пошуку та систематизації знань.

Основний напрям досліджень Радкевича-Бурого — зоологія безхребетних, передусім паразитологія, морфологія та систематика. Саме тому визначення його як зоолога є правильним, але дещо загальним. За характером опублікованих праць його можна точніше охарактеризувати як дослідника паразитичних безхребетних та мікроскопічних організмів.

Найраніша відома праця вченого — дослідження круглих червів, що паразитували в травному каналі таргана. Бібліографічний покажчик, укладений на основі фахових джерел, фіксує цю роботу за 1869 роком. Вона була надрукована як окреме видання, пов’язане з протоколами засідань Ради Харківського університету.

У 1870 році в Харкові були опубліковані його праці «Про паразитів у Enchytraeus vermicularis» та «Про паразитичну амебу». Обидві роботи зафіксовані в бібліографічних каталогах того часу; друга має окремий бібліографічний запис Російської державної бібліотеки із зазначенням року видання, обсягу та наявності ілюстрації.

У 1871 році побачила світ праця «До історії розвитку нематод», присвячена питанням розвитку круглих червів. Того ж року вчений опублікував замітку про Macrobiotus macronyx — представника мікроскопічних безхребетних. Перелік цих праць наводить біографічний словник полтавських діячів, а бібліографічний покажчик зоологічної літератури підтверджує основні позиції.

Окремий напрям його роботи становили польові дослідження. У 1874 році Радкевич-Бурий опублікував попередній звіт про зоологічну екскурсію до Ізюмського повіту. Оригінальний бібліографічний запис засвідчує, що це була окрема праця, видана в Харкові того ж року та передрукована з «Трудів Товариства випробувачів природи при Харківському університеті».

Нарешті, у 1878 році з'явився його список водяних молюсків і п'явок, зібраних у Харківській та Полтавській губерніях. Ця праця важлива тим, що показує ще одну сторону наукової діяльності дослідника — вивчення регіональної фауни та накопичення конкретного фактичного матеріалу про тваринний світ Лівобережної України.

Наукова діяльність Радкевича-Бурого розгорталася в Харкові — одному з важливих університетських центрів природничих досліджень ХІХ століття. Він був пов'язаний із Товариством випробувачів природи при Харківському університеті, у виданнях якого друкувалися його дослідження.

Саме через публікації в «Трудах» цього товариства можна побачити послідовність його наукових зацікавлень: від паразитичних червів та амеб — до нематод, мікроскопічних організмів, польових зоологічних спостережень і вивчення молюсків та п'явок.

Для історії науки важливо й те, що його праці не залишилися лише в локальному науковому обігу. Через бібліографічні покажчики вони були включені до міжнародної системи обліку зоологічної літератури. Пізніший фундаментальний індекс зоологічних публікацій окремо фіксує Григорія Михайловича Радкевича як бібліотекаря Харківського університету та перелічує його праці 1869–1874 років. У цьому ж записі зазначено, що некролог, портрет і бібліографія вченого були опубліковані в 1888 році.

Григорій Радкевич-Бурий прожив лише 34 роки. Він помер у січні 1881 року. Попри коротке життя, його науковий доробок засвідчує послідовну роботу в кількох важливих для тогочасної зоології напрямах.

Сьогодні ім'я Радкевича-Бурого не належить до найвідоміших в історії української науки. Проте саме такі постаті дають змогу побачити, як у другій половині ХІХ століття формувалася професійна природнича наука в Україні. Його дослідження ґрунтувалися на спостереженні, мікроскопічному вивченні організмів, описі паразитів, польових зборах і систематизації фауністичного матеріалу.

Ювілей Григорія Михайловича Радкевича-Бурого — це не лише формальна календарна дата. Він дає можливість нагадати про традицію українського природознавства ХІХ століття, яка розвивалася в університетських центрах Харкова, Києва, Одеси та інших міст.

Особливо цінним є те, що дослідник походив із Полтавщини, здобув освіту в Харкові й значну частину свого короткого професійного життя присвятив вивченню живої природи. Його праці були спрямовані не на широкі декларації, а на конкретний науковий матеріал — паразитів, нематод, амеб, молюсків, п'явок, мікроскопічних безхребетних.