Пошанування пам’яті Федора Лизогуба

Під час проведення заходу старшокласники більше дізналися про долю відомого державного і земського діяча, талановитого управлінця та мецената, життєвий шлях якого невід’ємно пов'язаний з Полтавщиною. Із 1901 по 1915 роки він обирався головою Полтавської губернської земської управи, у 1918 році за Гетьмана П. Скоропадського був призначений на посаду міністра внутрішніх справ Української Держави, а невдовзі – головою Ради міністрів.

Обіймаючи посаду голови Полтавської губернської земської управи Федір Лизогуб, попри жорстку імперську політику зросійщення, був одним із ініціаторів встановлення пам’ятника засновнику української літератури І. П. Котляревському в Полтаві (1903 р.), будівництва будинку губернського земства у стилі українського модерну (1903-1908 рр.), збору коштів на пам’ятник Т. Г. Шевченкові у Києві до 100-річчя від дня народження Кобзаря (1914 р.). Про патріотичні погляди представника славетної старшинсько-козацької родини свідчить й те, що  Федір Андрійович Лизогуб – один із небагатьох управлінців, хто на початку ХХ століття комунікував із видатним ученим, професором М. С. Грушевським, фінансував діяльність Миргородської земської художньо-промислової школи імені М. В. Гоголя.

По справжньому державницькою стала діяльність Федора Лизогуба у період української революції 1917-1921 рр., коли він за запрошенням Гетьмана П. Скоропадського спочатку очолив Міністерство внутрішніх справ Української Держави, а згодом і український уряд – Раду міністрів. Серед презентованих ліцеїстам документів цього періоду - наказ гетьмана всієї України Павла Скоропадського про формування Кабінету Міністрів Української Держави (03 травня 1918 року), Універсал гетьмана П. Скоропадського «Про відродження козацтва по всіх місцях його історичного існування в Україні» (16 жовтня 1918 р.), витинки з періодичних видань про державне і військове будівництво, створення національних академічних установ, діяльність громадських інституцій та українізацію навчальних закладів; світлини відомих сучасників – прибічників гетьманського режиму: В’ячеслава Липинського, Віктора Андрієвського, Володимира та Сергія Шеметів, Дмитра Дорошенка.

Відтак за допомогою документів, через персоналії, ліцеїсти змогли відчути подих української революції 1917-1921 років, ознайомитися з різними форматами державного будівництва цього періоду, віддати шану борцям за незалежність України.

Під час підготовки заходу його організаторами було використано документи Державного архіву Полтавської області, Центральних державних історичного архіву (м. Київ), архіву вищих органів влади та управління (м. Київ), аудіовізуального та електронного архіву України.