29 квітня 2025, 10:28
За оцінкою ВООЗ, щороку вакцини рятують життя від 2 до 3 мільйонів людей, і ця цифра могла би збільшитися ще на 1,5 мільйона, якби охоплення вакцинацією було більш глобальним.
Те, що сьогодні ми всі маємо доступ до вакцин, є великим досягненням!
У нашій країні дітей вакцинують відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень. Цей документ визначає, від яких захворювань діти мають бути обов’язково щеплені, у якому віці слід починати вакцинацію, скільки доз вакцини та з яким інтервалом необхідно ввести. Першими щепленнями, які отримує дитина, є вакцини від гепатиту В та туберкульозу.
Вірусний гепатит В – інфекційне захворювання печінки, що викликається однойменним вірусом і характеризується важким враженням печінки. Інфекція має різні форми – від гострого гепатиту з жовтухою, безсимптомного вірусоносійства до гострої печінкової недостатності, цирозу і раку печінки. Зараження гепатитом В відбувається в тому разі, коли інфікована кров, навіть у мізерній кількості, потрапляє в кров здорової людини крізь уражені шкірні покриви або слизові оболонки
Вакцинацію проти гепатиту В проводять всім здоровим новонародженим до виписки з пологового стаціонару. Новонародженим вакцина вводиться внутрішньом’язово в передньобокову поверхню стегна. Тільки повністю завершений курс щеплень проти гепатиту В може гарантувати захист від цієї інфекції. Тривалість імунітету, який отримується в результаті повного курсу щеплень стандартними вакцинами проти гепатиту В, складає не менше 15 років.
Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке викликає мікобактерія туберкульозу, що називається також паличкою Коха. На туберкульоз може захворіти кожен. Здорова людина може заразитися, вдихаючи краплини вологи, що містять мікобактерію, які виділяються хворим на заразну форму туберкульозу. Хворий під час кашлю, чхання, занадто гучної розмови виділяє в повітря крапельки мокротиння, а з ними – і палички туберкульозу. Ці краплі, літаючи в повітрі, потрапляють як на предмети, так і в легені оточуючих. Найчастіше хвороба вражає органи дихання, але також може й інші органи, наприклад, лімфатичні вузли, кістки, суглоби та нирки.
Протитуберкульозна вакцина (вакцина представляє собою живі бактерії) – це ослаблений штам, який здатний викликати інфекційний процес локально на шкірі. Такого інфікування досить для того, щоб імунна система виробила імунітет, і організм став не сприйнятливий до бацили Коха.
Вакцинація новонародженим проводиться, починаючи з 3-ої доби життя, а повноцінний імунітет проти туберкульозу у дитини формується до річного віку. Про успішну вакцинацію свідчить шрам у місці введення вакцини. В результаті вакцинації дитина набуває імунітет у середньому на п'ять років, Перевіряють стан набутого імунітету до туберкульозу шляхом проведення діагностичної шкірної проби Манту.
У суспільстві вирує думка, що захворювання на туберкульоз – це доля соціально незахищених верств населення. Насправді, епідеміологічна ситуація показує, що до інфікування туберкульозом схильні також люди з великим достатком. Бажано проводити вакцинацію БЦЖ саме в умовах пологового стаціонару, а не в поліклініці після виписки, оскільки дитина не застрахована від зустрічі з мікобактерією вдома, на вулиці, в поліклініці – і при відсутності у неї імунітету така зустріч може виявитись дуже небезпечною.
Ми живемо в унікальний час, коли можемо дати своїм дітям і близьким надійний захист від небезпечних інфекцій, і нехтувати такою можливістю було б нерозумним!
Людмила Лапшина, лікар педіатр-неонатолог
відділення сумісного перебування матері і дитини
КП «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»
Підпишіться, щоб отримувати листи.